понедельник, 25 марта 2013
supergirls don't cry, supergirls just fly©
почала дивитися "Вічне сяйво чистого розуму"(Eternal Sunshine of the Spotless Mind)/ зависло на 51 хвилині, тож продовжу дивитися завтра. цей фільм порушив мій душевний стан. він дивний, але разом з тим я не можу не захоплюватися ним. зараз в мене все
supergirls don't cry, supergirls just fly©
сьогодні збулася одна з моїх давніх мрій: я пограла в сніжних янголів. правда, сама з собою, хоча й хотіла з кимось, але це теж непогано. а разом з тим це так сумно.
четверг, 21 марта 2013
supergirls don't cry, supergirls just fly©
сьогодні День Варення в мого улюбленого Гері Олдмана, тож я щиро вітаю його й бажаю йому всіх гараздів й постійного та неперервного щастя!

й не втрималася щоб не додати капсів з ролями цього геніального актора





й не втрималася щоб не додати капсів з ролями цього геніального актора




supergirls don't cry, supergirls just fly©
- У якийсь момент ти розумієш, що ти - не сумна історія. Ти живий. І ти стоїш і дивишся на вогні і на все навколо, що змушує тебе дивуватися. І ти слухаєш цю пісню і їдеш по дорозі з людьми, яких любиш більше всього на світі. І в цей момент, клянуся, ми - частина Вічності.
© Добре бути тихонею

© Добре бути тихонею

понедельник, 18 марта 2013
supergirls don't cry, supergirls just fly©

бляяя, мене вставляє цей колаж й я не розумію чого. й мене вбиває назва пейрінгу — Річартін. ги-ги
вторник, 12 марта 2013
supergirls don't cry, supergirls just fly©
— Мама завжди говорила, що дива трапляються щодня. Деякі люди в це не вірять, але це правда.
©Форрест Гамп

©Форрест Гамп

supergirls don't cry, supergirls just fly©



















знайшла круті арти по моєму ОТП Шерлок/Джон й просто не можу не залишити їх тут
supergirls don't cry, supergirls just fly©

supergirls don't cry, supergirls just fly©











supergirls don't cry, supergirls just fly©
зараз в мене така хрень на душі твориться, шо розібратися в цьому наврядчи хтось зможе. все якось змішалося, й не найкращим чином. та ше й ця шЕзофренія. так мій особистий лікар, тобто я, називає зацикленість на хлопцеві, який мені подобається. мало того, шо я створила його в Sims, подружилася з ним, а потім вийшла заміж за нього, так він ше й почав мені снитися. це якийсь ппц. при тому, що в реальності він не звертає на мене стільки уваги, щоб можна було помітити, що я йому подобаюся. я стаю одержимою думкою про наші можливі відносини. й шо мені з усім цим робити?
пятница, 08 марта 2013
supergirls don't cry, supergirls just fly©
дурацький сьогодні день. по ідеї сьогодні міжнародний весняний день, який приносить радість та тепло, а в мене за вікном все подвір'я завалене снігом. та й поздоровлення друзів-хлопців, а точніше їх відсутність не приносять ніякого щастя. відчуваю себе старою бабцею, яка тільки й може, шо нудіти й жалітись цілими днями. ненавиджу себе таку, але нічого зробити не можу.
але як би там не було, я поздоровляю будь-як особу жіночої статі, яка це прочитає(в мене є підозри, що це буду лише я), з цим "величним" святом — міжнародним жіночим днем.
прикріплю сюдт фото Мартіна, яке точно відображає мій сьогоднішній настрій.

але як би там не було, я поздоровляю будь-як особу жіночої статі, яка це прочитає(в мене є підозри, що це буду лише я), з цим "величним" святом — міжнародним жіночим днем.
прикріплю сюдт фото Мартіна, яке точно відображає мій сьогоднішній настрій.

supergirls don't cry, supergirls just fly©
сьогодні вкотре по телевізору показували "Титанік", а оскільки робити взагалі не було чого, то довелося дивитися(хоча говорячи правдиво, я не дуже й шукала інше заняття). не зупиняюсь дивуватися тому, що після 100589 переглядів, цей фільм все ще здатен мене розчулити. але насамперед мені завжди подобалася сама атмосфера фільму, така його історичність, яскравість та реалістичність.
й звичайно ж не можна не захоплюватися акторським складом: неперевершений Леонардо Ді Капріо з його природною міліровкою та милою посмішкою, приголомшлива Кейт Вінслет з її яскравим волоссям та правою бровою, дідусь, що грав капітана, мужчина, який грав головного конструктора й т.д.
дивлячись "Титанік" кілька років, я завжди вважала найтрагічнішим й пробивающим на сльозу моментом коли Роза говорить: "Джек, Джек! Човен приплив"(шось типу того), але зараз я завжди плачу, коли музиканти прощаються й перша скрипка починає грати й інші його со-квартетники до нього приєнуються, а потім показують капітана біля штурвалу, потім головного конструктора в одному з залів, а потім бідну сім'ю й стару пару, й це якось настільки проникливо й по-справжньому, шо просто взриває мої сльозові залози.
коротше кажучи, цей фільм — справді чудовий й він заслуговує всього того хорошого, шо про нього кажуть й приєднуюсь до агітації за цей фільм, бо хоч він й сльозлива мелодрама, але все-таки надзвичайний.

й звичайно ж не можна не захоплюватися акторським складом: неперевершений Леонардо Ді Капріо з його природною міліровкою та милою посмішкою, приголомшлива Кейт Вінслет з її яскравим волоссям та правою бровою, дідусь, що грав капітана, мужчина, який грав головного конструктора й т.д.
дивлячись "Титанік" кілька років, я завжди вважала найтрагічнішим й пробивающим на сльозу моментом коли Роза говорить: "Джек, Джек! Човен приплив"(шось типу того), але зараз я завжди плачу, коли музиканти прощаються й перша скрипка починає грати й інші його со-квартетники до нього приєнуються, а потім показують капітана біля штурвалу, потім головного конструктора в одному з залів, а потім бідну сім'ю й стару пару, й це якось настільки проникливо й по-справжньому, шо просто взриває мої сльозові залози.
коротше кажучи, цей фільм — справді чудовий й він заслуговує всього того хорошого, шо про нього кажуть й приєднуюсь до агітації за цей фільм, бо хоч він й сльозлива мелодрама, але все-таки надзвичайний.

понедельник, 04 марта 2013
supergirls don't cry, supergirls just fly©

і тут я зрозуміла в чому прикол....
воскресенье, 03 марта 2013
supergirls don't cry, supergirls just fly©

пятница, 01 марта 2013
supergirls don't cry, supergirls just fly©
сьогодні перший день весни. аж не віриться якось. тим більше, шо вчора й позавчора, коли владарювала сувора зима, було тепло й сонячно, а сьогодні, коли нарешті до влади прийшла квітуча весна, сіре небо й пронизливий вітер. я вже нічого не розумію.
цьогорішня зима мені на диво сподобалася. я знайшла багато нових друзів та хлопців, багато чого зрозуміла й багато нового вивчила. не можу сказати, що за зиму я деградувала, з чим я себе й вітаю. але разом з тим ця зима принесла мені багато нового для мене виду білю — болю через втрачене кохання. краще б такого ніколи не було. але це ж також досвід, хоч й неприємний. тож загалом, я рада, що не було кінця світу за версією Майя, бо тоді б я не була такою, якою я стала за минувшу пору року.
а тепер патіхардим, бо це веснааааа!
цьогорішня зима мені на диво сподобалася. я знайшла багато нових друзів та хлопців, багато чого зрозуміла й багато нового вивчила. не можу сказати, що за зиму я деградувала, з чим я себе й вітаю. але разом з тим ця зима принесла мені багато нового для мене виду білю — болю через втрачене кохання. краще б такого ніколи не було. але це ж також досвід, хоч й неприємний. тож загалом, я рада, що не було кінця світу за версією Майя, бо тоді б я не була такою, якою я стала за минувшу пору року.
а тепер патіхардим, бо це веснааааа!
среда, 27 февраля 2013
supergirls don't cry, supergirls just fly©
— Отже, Фізика. Фізика. Фі-зи-ка. Фііііізика. Фізика, Фізика, Фізика. Фізика, Фізика, Фізика, Фізика. Фізика! Сподіваюся, хоч хтось записує за мною?
©Доктор Хто

©Доктор Хто

supergirls don't cry, supergirls just fly©
ох, що я знайшла. це короткі, проте зворушливі історії. мене особливо вразили "Вікно" та "Невезіння"
Джейн Орвіс. «Вікно».
Лариса Керкленд. «Пропозиція».
Чарльз Енрайт. «Привид».
Ендрю Е. Хант. «Подяка».
Брайан Ньюелл. «Чого хоче диявол».
Алан Е. Майєр. «Невезіння».
Джей Ріп. «Доля».
Роберт Томпкінс. «У пошуках Правди».
Август Салемі. «Сучасна медицина».
Джейн Орвіс. «Вікно».
Лариса Керкленд. «Пропозиція».
Чарльз Енрайт. «Привид».
Ендрю Е. Хант. «Подяка».
Брайан Ньюелл. «Чого хоче диявол».
Алан Е. Майєр. «Невезіння».
Джей Ріп. «Доля».
Роберт Томпкінс. «У пошуках Правди».
Август Салемі. «Сучасна медицина».
supergirls don't cry, supergirls just fly©
26.02.2013 в 18:41
Пишет alisa.:Monday's emotion: no
Tuesday's emotion: ugh
Wednesday's emotion: why
Thursday's emotion: omfg
Friday's emotion: finally
Saturday's emotion: yes
Sunday's emotion: crying
URL записиTuesday's emotion: ugh
Wednesday's emotion: why
Thursday's emotion: omfg
Friday's emotion: finally
Saturday's emotion: yes
Sunday's emotion: crying
воістину правда!
вторник, 26 февраля 2013
supergirls don't cry, supergirls just fly©
це короткометражка, яка розповідає про злочин, який скоїв мім. поліцейські знають, що це вчинив він, їм потрібен лише доказ — зброя, й щоб знайти його вони допитують злочинця. але злочинець не говорить нічого. сподобалось дуже, розкриває ще одну грань акторського таланту Мартіна. він такий чудовий в цьому гримі, такий молодий. а фільм(скоріше міні-фільм) цікавий, такий сатиричний та глибокий.
supergirls don't cry, supergirls just fly©
подивилася фільм "Thе Perks of Being a Wallflower", напевно один з небагатьох фільмів, назву якого адекватно перевели: "Добре бути тихонею". сюжет фільму побудований на однойменній книзі Стівена Чбоскі, який є й його режисером. головний герой Чарлі тихий й сором'язливий, в його житті трапилося дві трагедії: смерть його улюбленої тьоті Хелен та найкращого друга Майкла. він не звик до перебування в соціумі, тому перейшовши в старшу школу йому важко знайти друзів. його першим новим другом стає вчитель англійської літератури, який допомагає хлопцю розкрити в собі талант письменника. а пізніше, перемігши себе, Чарлі знайомиться з старшокласниками Патріком та Сем, зведеними братом й сестрою. вони, дізнавшись про його самотність, вирішують його підтримати й стають його друзями, ввівши тихоню в свою компанію. поступово Чарлі закохується в Сем, але стримується, бо не хоче обтяжувати своїми почуттями зайняту дівчину. всі його нові друзі — старшокласники, тож по закінченню навчального року вони роз'їжджаються по коледжам та університетам, а в Чарлі, який з дитинства страждав психічними відхиленнями, трапляється нервовий зрив. перебуваючи в лікарні, він осмислює своє життя й розуміє, що неправильно винити себе за біль людей, які знаходяться навколо нього, адже не він в ньому винен. фільм закінчується поїздкою головних героїв через тунель під тунелеву пісню й розумінням Чарлі, що всі ми — однакові частини світу й це прекрасно.
ох, щось сьогодні я розійшлась. але то нічого. про мене, фільм чудовий. так, він незвичайний, але в цьому його краса та сенс. мені прийшовся до душі акторський склад: Чарлі — Логан Лерман, якого я просто обожнюю, Сем — Емма Уотсон, яка мене вразила, бо я, при своїй непредвзятості, не могла її уявити неГерміоною, й Патрік — Езра Міллер, якого я ніколи не бачила, але який мені дуже сподобався. взагалі, мені здається, що на роль Патріка важко було знайти актора, бо він в фільмі є геєм(я забула про це згадати в описі сюжету). тепер я маю намір прочитати книгу Чбоскі, бо мене зацікавив сюжет й я думаю, що в фільмі все-таки не все розкрили. дивлячись деякі сцени, особливо ті, де Чарлі був дуже нерішучим, мені було його дуже шкода, а от в кульмінації, де він ходить й винить себе, а потім дивиться на ніж, я плакала, от чесно, це було страшно й я чесно думала, що він вчинить самогубство, але, дякувати Богу, все обійшлось. також не можу не згадати те, що в фільмі є багато згадувань дуже класної музики, переважно інді-року, й вона справді крута, принаймі для мене. я дякую цьому фільму, бо напевно я якось сяду й переосмислю своє життя, й можливо стану такою ж щасливою й вільною, як Чарлі в кінці фільму.



ох, щось сьогодні я розійшлась. але то нічого. про мене, фільм чудовий. так, він незвичайний, але в цьому його краса та сенс. мені прийшовся до душі акторський склад: Чарлі — Логан Лерман, якого я просто обожнюю, Сем — Емма Уотсон, яка мене вразила, бо я, при своїй непредвзятості, не могла її уявити неГерміоною, й Патрік — Езра Міллер, якого я ніколи не бачила, але який мені дуже сподобався. взагалі, мені здається, що на роль Патріка важко було знайти актора, бо він в фільмі є геєм(я забула про це згадати в описі сюжету). тепер я маю намір прочитати книгу Чбоскі, бо мене зацікавив сюжет й я думаю, що в фільмі все-таки не все розкрили. дивлячись деякі сцени, особливо ті, де Чарлі був дуже нерішучим, мені було його дуже шкода, а от в кульмінації, де він ходить й винить себе, а потім дивиться на ніж, я плакала, от чесно, це було страшно й я чесно думала, що він вчинить самогубство, але, дякувати Богу, все обійшлось. також не можу не згадати те, що в фільмі є багато згадувань дуже класної музики, переважно інді-року, й вона справді крута, принаймі для мене. я дякую цьому фільму, бо напевно я якось сяду й переосмислю своє життя, й можливо стану такою ж щасливою й вільною, як Чарлі в кінці фільму.


