сьогодні перший день весни. аж не віриться якось. тим більше, шо вчора й позавчора, коли владарювала сувора зима, було тепло й сонячно, а сьогодні, коли нарешті до влади прийшла квітуча весна, сіре небо й пронизливий вітер. я вже нічого не розумію.
цьогорішня зима мені на диво сподобалася. я знайшла багато нових друзів та хлопців, багато чого зрозуміла й багато нового вивчила. не можу сказати, що за зиму я деградувала, з чим я себе й вітаю. але разом з тим ця зима принесла мені багато нового для мене виду білю — болю через втрачене кохання. краще б такого ніколи не було. але це ж також досвід, хоч й неприємний. тож загалом, я рада, що не було кінця світу за версією Майя, бо тоді б я не була такою, якою я стала за минувшу пору року.
а тепер патіхардим, бо це веснааааа!