подивилася фільм "Бійцівський клуб"("Fight Clib") й твітила свої думки впродовж перегляду.
фільм дивний, але він чіпляє, й цим він звичайно ж завдячує Паланіку з його однойменним романом.
сюжет розказувати не буду, якщо забуду то ось він. розкажу про своє враження: фільм насправді дивний, тобто сам сюжет, але я рада, що подивилася його. порадувала присутність Хелени Бонем Картер, яку я просто обожнюю, а також пісня The Pixies — Where Is My Mind — єдина пісня, яку я впізнала й яку я добре знаю, багато чому завдяки Placebo, але вона не єдина, яка мені надзвичайно сподобалася. під час перегляду, особливо десь в середині я побачила якусь схожість думок головних героїв й сюжету з єдиним(я пристрастилася до слова "єдиний") романом Оскара Уайльда "Портрет Доріана Грея". наприклад, Тайлер, той що видуманий, нагадував мені лорда Генрі, який ніби експерементуючи/проводячи дослідження вливав свої погляди на життя в чистк та невинну душу Доріана, в цьому випадку справжнього Тайлера. але на відміну від Гаррі Уоттона вигаданий Тайлер втілював свої ідеї в життя. та мене мучить одне: як насправді виглядали сцени діалогів Тайлерів при посторонніх, або коли вигаданий Тайлер бився тож насправді то бився справжній Тайлер, але чому тоді на ньому не було ран. щоб це прояснити я прочитаю цей роман, але для початку треба закінчити "П.Д.Г.", що досі мені не вдалося.
підсумовуючи скажу: фільм справді змушує задуматися, але особливих здвигів в моєму світобаченні я не помічаю