сьогодні передостанній день літа, та шось він зовсім не літневий.
за цей час зовсім нічого не змінилося(я про літо). тільки я втратила будь-яку надію на те, що хоч хтось з тих хлопців, які мені подобалися, буде мати зі мною якісь стосунки. з однієй сторони, це тупо й образливо, а з іншої — мені абсолютно пофіг. хоча темними ночами, лежачи на самотині під ковдрою, мені стає до сліз образливо. але це так, ліричний відступ
навіть не знаю, що ще написати, бо насправді писати немає чого. ех