Перший Дзвоник.. останній Перший Дзвоник в моєму житті. мені в кінці так сумно стало. й я дуже переживала, бо розказувала віршика, а з моїми дефектами мовлення це могло дуже тупо вийти. але все обійшлося. було круто. я ше й малого вела, а він такий малий й такий прикольний. довелося йому допомагати. а потім всі почали розбрідатися компаніями. це мій кошмар. ще раз пересвідчилася яка ж я нікчемна. й самотня. зате в мене є я. й музика. даа, об'єктивна альтернатива.
до речі, додаю деякі фотки. я та, шо дуже упорота й йде з чуваком, шо в вишиванці.
до речі[2], ця аватарка сюди так пасує