supergirls don't cry, supergirls just fly©
нарешті я подивилася першу серію Sherlok BBC й вона мені дуже сподобалася. хоч я знайома з фандомом давно, перечитала купу фанфіків і т.д. й т.п., але серіал почала дивитися тільки зараз. почну з того, як я вражена сценаристами, адже вони взяли класику й так достойно її осучаснили, не викинувши потрібне але замінивши непотрібне для сучасності. також я, звичайно ж, наповал вражена акторами, а особливо одним з моїх улюблених акторів Мартіном Фріманом. я знаю, що всі надають перевагу Бенедікту Камбербедчу, іноді Ендрю Скотту, а от мені чогось в голову в'ївся Фрімана, але це так, лірика. от ще одним здивуванням для мене при перегляді було те, що, начитавшись фанфіків, в яких Шерлок зображається бездушною глибою льоду, я очікувала побачити його таким, але, на диво, не побачила. так, він дещо зверхня та аналізуюча кожен крок людина, але назвати його неемоційним я не можу, бо, про мене, в ньому відчувається поривчастість та азарт. можливо, це ще буде видно пізніше, але зараз я цього не помітила. мені сподобалась динамічність подій, бо, наприклад, дивлячись початок я вже ж точно не очікувала такого закінчення. тож я з нетерпінням очікую продовження
